Доктор Аарон Бек – знаменитий американський засновник когнітивно-поведінкової психотерапії, який довів ефективність власних методів власним життям. Сайт philadelphianka розповість про одного з п’ятірки найвпливовіших психотерапевтів у світовій історії, доля якого зокрема пов’язана з Філадельфією.  

Син іммігрантів з України

Він народився 1921 року в місті Провіденс штату Род-Айленд. Аарон Бек походив з сім’ї єврейських іммігрантів з України. Його батько Гершль Бик (Гаррі Бек) переїхав до США у 1906 році з українського Проскурова (нині місто Хмельницький). А мати Елізабет Тьомкін прибула до США з українського міста Любеча (Чернігівщина). Пара побралася 1909 року. Арон був їх четвертою дитиною. Вже в дорослому житті, ставши професором, Бек зазначав, що зростав під опікою люблячих і турботливих батьків, а тому це стало його “проблемою” при проходженні курсу особистого психоаналізу: Бек не міг назвати власному психоаналитику прикладів якогось незадоволення чи задавнених образ на батька або матір. 

У дитинстві Аарон переніс важке захворювання. Внаслідок перелому руки у хлопчика сталося зараження крові. Сепсис призвів до тяжкого стану, та якимось дивом хлопчик вижив. Відтоді він начебто почав заїкатися, надзвичайно боявся травмуватися, а ще – хірургічних втручань. А коли Аарон потрапляв у ситуації з цим пов’язані, від страху одразу втрачав свідомість. Хлопчик ріс і його бажання подолати ненависну фобію теж. І він досяг цього методом постійного звикання до небажаних ситуацій. Навчаючись у медичному закладі, Аарону важко було уникнути візитів в операційні. Йому, звичайно ж, ставало погано. Та Аарон оговтувався і знову туди йшов. Врешті від постійно згасаючої фобії не лишилося й сліду.  

Так розчарувався у психоаналізі, що винайшов новий напрям

1942 року Аарон Бек завершив Університет Брауна в Род-Айленді. 1946 року він одержав звання доктора медичних наук в Єльському університеті. Отримавши ґрунтовну психоаналітичну освіту і потому зайнявшись на кілька літ практикою, Аарон Бек згодом розчарувався у фрейдівському психоаналізі. Йому, на думку Бека, бракувало наукової чіткості, структури та доказів. І Аарон Бек знайшов свій напрям! У 1960-роках, коли він працював в Університеті Пенсільванії (Філадельфія), Бек створив такий метод психотерапії як когнітивна терапія! Психоаналіз трактує, що неврози провокують несвідомі чинники, які проявляються тільки з допомогою психоаналітичних тлумачень. А Бек представив новітній підхід до вивчення та лікування емоційних порушень, наголосивши, що ключ до розуміння і позбавлення від психологічних проблем – у свідомості того, хто їх має. Замість того, щоб “відкопувати” конфлікти й травми в несвідомому минулому пацієнтів, він зосередився на їх свідомості, допомагаючи боротися з існуючими негативними думками. Бек стверджував, що пацієнти мають концентруватися на думках, які виникають тут і зараз, аналізувати, змінювати їх, покращуючи собі життя. Це було противагою психоаналізу Фрейда, коли пацієнт заглиблювався в дитинство і шукав приховані внутрішні конфлікти. Також Бек наголошував, що пацієнт може брати на себе активну роль щодо власної психотерапії. Іще він відкинув теорію Фрейда, що люди перебувають у депресії, бо їм потрібно страждати: згідно дослідів Бека, депресія бере витоки з низької самооцінки, а не з мазохізму. 

Аарон Бек створив новітній метод після того, як помітив, що його пацієнти з депресією часто мають спотворені негативні думки. Така собі когнітивна тріада депресії: негативні уявлення людини про себе (типу “я нікчемний”, “я невдаха”), негативний погляд на світ (“він жорстокий”, “він неприязний”) та постійні очікування чогось поганого. Такі “автоматичні” думки, як казав Бек, формуються в дитинстві і впливають на стан людини, а когнітивно-поведінкова терапія звертає на них увагу (на відміну від психоаналізу) і допомагає знайти приємні емоції, і поліпшити самопочуття. Метод Аарона Бека стрімко поширився. У 90-х роках у США відвідувати когнітивного психолога  було так само модно, як і займатися йогою.

Відчув тривогу за власне матеріальне благополуччя

Та спершу новий авторський метод не приносив своєму “батькові” значних доходів. Аарон Бек якось згадував, що, відмовившись від методів Фрейда, відчув тривогу за власне матеріальне благополуччя. Адже класичний психоаналіз триває роки чи й десятиліття і фахівцю-психоаналітику вистачає для заробітку кількох постійних клієнтів, а методика Бека була “надто швидкісна” (максимум рік). Тобто минало кілька сеансів і задоволені пацієнти казали, що стали по-іншому дивитися на себе, на життя і прощалися зі своїм рятівником. 

“А мої прибутки танули на очах”, – підсумовував Бек. 

Професор-новатор змушений був шукати додаткову роботу. Та згодом когнітивна терапія зробила його популярним і заможним. 

На перших етапах когнітивно-поведінкову терапію застосовували для подолання депресії, щоб поліпшувати самопочуття пацієнтів, допомагати їм змінити мислення та поведінку. Нині ж таку терапію називають одним з найбільш вивчених напрямів психотерапії. Доведена її дієвість при лікуванні тривог, харчових розладів, безсоння, різних залежностей та інших психологічних проблем. 

Ще один визначний внесок американського психотерапевта Аарона Бека в психіатрію – це його опитувальник або “Шкала депресії Бека” (1961 рік), що виокремлює більше 20 категорій симптомів і скарг для скринінгу важкості депресії. Цей опитувальник став одним з найпопулярніших такого роду тестів для відстеження змін у ході лікування депресії. Доктор Бек мав і чимало інших напрацювань в улюбленій сфері. А ще Аарон Бек з донькою Джудіт Бек 1994 року заснував на околиці Філадельфії Інститут когнітивно-поведінкової терапії та досліджень Бека з метою популяризація даної терапії, дослідження її дієвості та вдосконалення.  

Написав понад 600 статей і видав 25 книг

Арона Бека називають одним з п’яти найвпливовіших психотерапевтів в історії, а ще невтомним захисником доказової медицини в лікуванні психічних розладів. Як буває у фахівців його сфери, він мав улюблені напрямки – депресія, суїцид, психопатологічні стани, психодіагностика. Аарон Бек, не дивлячись на поважний вік, до кінця життя активно займався науковою роботою. Він написав понад 600 статей у фахових журналах та видав 25 книг. Доктор зауважував, що живі на той момент його сивочолі ровесники, якщо й досягли такого ж солідного віку, то давно не працювали у своїх сферах. Арон же казав, що думає не про власні літа й набутки, а про те, що ще варто зробити. 

Доктор Бек прожив тривале й плідне життя. Був одруженим і багатодітним батьком, при житті мав 10 онуків і 10 правнуків. Він спокійно помер 2021 року у віці 100 років у власному будинку в Філадельфії. Тоді його донька зазначила, що батько, розробляючи й застосовуючи різні методи лікування, ціле життя присвятив тому, щоб змінити на краще долі величезної кількості людей у різних країнах світу, які зіткнулися з психічними захворюваннями. Завдяки власним розробкам у сфері когнітивно-поведінкової терапії, якими Бек займався десятиліттями, він суттєво вплинув на сферу психічного здоров’я людини. 

Свою біографію Бек називав яскравим прикладом того, що психотерапія діє. Бо колись лякливий хлопчик став одним з найвпливовіших психологів світу. Він згадував, що коли починав практику, почувався ніби комівояжер, який торгує якимось універсальним засобом, якимось зміїним жиром… Пригадував як доводилося кожному клієнту описувати суть свого методу і просити, щоб йому давали рекомендації. 

І у підсумку Аарон Бек додавав: “Сьогодні ж моя донька очолює інститут імені мене. Хіба це не доказ, що когнітивна терапія дійсно змінює життя на краще?”.