Виробництво чоловічих та жіночих капелюхів упродовж XIX століття у Філадельфії було однією з основних галузей завдяки популярності цього аксесуару. В місті було безліч фабрик, окремо для виготовлення жіночих та чоловічих головних уборів. Вони враховували модні тенденції й водночас створювали їх. Розповідаємо більше про історію виробництва капелюхів. Далі на philadelphianka.
Початок виробництва капелюхів у Філадельфії
У ранній Америці капелюхи виготовляли з валяного хутра бобра, а також із соломи, вовни та шкур інших тварин. Перше виробництво у Філадельфії заснували Джон Коллі та Ентоні Стерджіс наприкінці XVII століття. Варто зазначити, що ціни на їхні товари були досить високими через нестачу в Америці робочої сили.
У XVIII столітті у Філадельфії вже працювали десятки майстерень з виготовлення капелюхів. Переважно це були невеличкі приватні виробництва, які охочі заснувати бізнес організовували навіть у себе вдома. Хутро бобра залишалось популярним та найбільш часто використовувалось для виготовлення капелюхів для жінок та чоловіків.
На початку XIX століття у місті налічувалось уже понад 100 капелюшних майстерень. Більшість капелюшників були ремісниками та вручну виготовляли капелюхи у власних магазинах. Проте у цей час почалась індустріалізація та виникли перші капелюшні фабрики. Так, Джон Фарейра одним з перших відкрив виробництво у 1823 році. Він почав власний бізнес з 4 робітниками, але невдовзі переїхав до чотириповерхової будівлі з цехами та магазином.
Варто зазначити, що деякі капелюшні майстерні належали жінкам. Переважно це були модистки, які виготовляли капелюшки на замовлення. Цей аксесуар був загалом більш важливим для чоловіків, ніж для жінок.
Індустріалізація виробництва капелюхів та модні тренди
Масштабне виробництво капелюхів у Філадельфії розпочалось із середини XIX століття. У 1857 році на заводах Вільяма Берда було 180 працівників, а на виробництві компанії «P. Herst & Co.» працювало 150 осіб. Ця компанія стала першою виробляти шовкові капелюхи, що набули популярності серед чоловіків та почали витісняти з ринку вироби з хутра.
У цей час фабрики з виготовлення капелюхів почали спеціалізуватись. Одні зосереджувалися на виготовленні корпусів, а інші — на їх обробці. Робітники могли формувати капелюхи вдома та повертати їх на фабрику для обробки. Шкіра для виробництва капелюхів була переважно імпортованою. Також у значній кількості виготовляли солом’яні капелюхи для теплої пори року. Крім того, набули поширення повстяні та фетрові капелюхи.
У 1870-х роках розквітла компанія «John B. Stetson Company», яка стала найбільшим у світі виробником капелюхів та справжнім промисловим гігантом Філадельфії. Джон Стетсон навчився виготовляти капелюхи в юному віці. Потім він багато подорожував Заходом Америки та звернув увагу на погану якість чоловічих капелюхів, які не підходили до погодних умов регіону. Тож він почав виробляти високоякісні фетрові капелюхи для західного ринку та створив успішне підприємство:
- його асортимент включав повстяні та солом’яні капелюхи, військові головні убори та культові ковбойські капелюхи, винахідником яких став Джон;
- увесь процес виготовлення капелюхів виконувався безпосередньо на заводі – від перероблювання шкур тварин до виготовлення стрічок та фірмових коробок;
- крім виробництва власник заснував лікарню, школу, асоціацію з будівництва та кредитування й дбав про своїх працівників.
Попри домінування на ринку компанії Стетсона, у Філадельфії було багато інших капелюшників. Так, у 1883 році 66 приватних виробників виготовляли капелюхи для чоловіків і хлопчиків. Багато маленьких бізнесів залишались спеціалізованими та виробляли виключно солом’яні або фетрові капелюхи, або ж займались оздобленням готових виробів. Відомий магазин жіночих капелюшків відкрила у Філадельфії афроамериканська модистка Мей Рівз.
Занепад моди на капелюхи
Індустрія виробництва капелюхів почала занепадати після Другої світової війни. Ключовим фактором у цьому процесі стало те, що минула мода на капелюхи серед чоловіків, які були основними споживачами цієї продукції. Коли президент Джон Кеннеді не одягнув капелюха на свою інавгураційну промову у січні 1961 року, це спричинило відмову від головних уборів серед чоловіків по всій країні.
До кінця XX століття майже всі великі виробники капелюхів переїхали з Філадельфії або припинили свою діяльність. Навіть величезна фабрика Стетсона, яка працювала у місті понад 100 років, врешті закрилася. Підприємець переніс свою діяльність та врешті оселився у Техасі, де продовжив свій бізнес з урахуванням сучасних тенденцій.
Так само минула і мода на вишукані жіночі капелюшки. Головні убори стали частиною повсякденних образів у холодну пору року, але перестали бути настільки важливими, як вони були століття тому. Тож Філадельфія перестала бути одним з основних виробничих центрів капелюхів для чоловіків та жінок, але місто продовжило розвиватись в інших напрямках та не втратило своєї популярності для бізнесу.