18-річна філадельфійка Рут Малкомсон увійшла в історію США як “Міс Америка-1924”. Вона перемогла конкурсантку Мері Кетрін Кемпбел, яка виборювала звання найпершої красуні країни вже два роки поспіль. Рут Малкомсон відома й тим, що відмовилася від можливості змагатися за престижний титул наступного 1925 року. Про особливості грандіозного традиційного національного конкурсу та про основні пріоритети філадельфійської красуні – в нашому матеріалі. Далі на philadelphianka.
Від “Красуні Атлантік-Сіті” – до “Міс Америка”
У перші роки після заснування, тобто з 1921 року, національний конкурс краси “Міс Америка” називали “Конкурсом краси в Атлантік-Сіті”, а його переможницю – “Золота русалка”. Подібні регіональні конкурси у Сполучених Штатах Америки давно існували, а от такого широкомасштабного ще не було. Спершу ідеєю змагання між красунями з різних штатів та обрання найкрасивішої дівчини США в урочистій обстановці загорілися кілька заповзятливих мешканців Атлантік-Сіті. Їх основною метою в 1921 році було залучити якомога більше туристів на головний приморський курорт Східного узбережжя. Серед іншого було прийнято рішення, що конкурсантки мають дефілювати в купальних костюмах. Тому одним із спонсорів заходу доречно виступив популярний журнал для прихильників пляжного життя “The Bather’s Review”. Після появи на публіці дівчат-конкурсанток в купальниках, конкурс назвали революційним викликом, всесвітнім дебютом оголених жіночих тіл. Відтоді нібито світосприйняття суспільства стало іншим, а дефіле в купальниках – найулюбленішою частиною конкурсної програми для численних глядачів. Першою переможницею в історії конкурсу стала 16-річна представниця Вашингтона Маргарет Горман. Ця донька посадовця міністерства сільського господарства отримала найвищий титул і золоту статуетку русалки вартістю 1500 доларів. А вже наступного року конкурс перейменували на “Міс Америка”.
Залишила позаду амбітну двічі-міс
Конкурс “Міс Америка-24”, який став знаковим для представниці від Філадельфії Рут Малкомсон, був четвертим за ліком конкурсом “Міс Америка”. Тож він відбувся суботнього дня 6 вересня на пірсі Million Dollar Pier в місті Атлантік-Сіті штату Нью-Джерсі. Двічі за всю історію конкурсу краси “Міс Америка” (у 1922 і в 1923 роках) його вигравала одна й та ж людина – Мері Кетрін Кемпбел. І вона вирішила зробити це втретє. Та цього разу переможницею конкурсу “Міс Америка-24” стала “Міс Філадельфія-1924” Рут Малкомсон. Вона обійшла 83 конкурентки (це найбільша історична кількість учасниць в даному конкурсі). Рут Малкомсон перемогла дворазову володарку титулу Мері Кетрін Кемпбел після тривалих міркувань журі (Мері ж стала І Віце Міс) і завадила їй здобути третю поспіль корону. До слова, володарка ІІ місця Фей Ланфіє стала “Міс Америка” наступного 1925 року. А Рут цього разу відмовилася захищати свій титул і планувала зайнятися зйомками в Голівуді. Вона вважала, що заслуговує на можливість обрати більш тривалу “дистанцію” для здобуття слави. Після цього організатори конкурсу змінили його правила: бути коронованим та й взагалі брати участь у конкурсі за всю його історію одній і тій же учасниці дозволялося тільки раз.
Настанови від красуні майбутнім конкурсанткам
На час участі в конкурсі філадельфійці Рут було 18 років. Після її тріумфу в пресі з’явилися статті, де володарка титулу ділилася 10-ма власними правилами-рекомендаціями як стати такою ж красунею як вона. Це звучало приблизно так: рано прокидайся, добре снідай, займайся фізкультурою, не вживай алкоголь, паління шкідливе, гуляй на свіжому повітрі, вживай легенький обід, ситно вечеряй, рано лягай спати і власне сон…
Споглядаючи цей знімок, сучасники нерідко зауважують про чомусь недосконалу зачіску титулованої філадельфійки, але зазвичай додають, що її краса справді була у повній мірі натуральною, цнотливою і це чудово передає чорно-біле фото без жодного на той час фотошопу.
Про відмову Рут щодо участі в подальших змаганнях довго й гамірно писала преса. А “Міс Америка” в той час відвідувала лікарні, школи, будинки для літніх людей та інші важливі громадські місця в рідній Філадельфії. Після втілення в життя бажаної кіноролі, вона працювала в фотоательє. У Другу Світову Рут Малкомсон була волонтеркою Американського Червоного Хреста та Молодіжного Червоного Хреста, і пізніше була за це відзначена. Згодом вона вийшла заміж, оселившись десь в окрузі Делавер. Красуня зазначала, що радо насолоджується спокійним життям, бо просте і розмірене буття – саме для неї.
1974 року Рут Малкомсон знову з’явилася на конкурсі “Міс Америка”, та вже в ролі гості з нагоди 50-річчя з часу своєї перемоги. Рут Малкомсон померла 1988 року, у віці 82 літ і похована на Арлінгтонському цвинтарі в Дрексел-Хілл (Пенсильванія). Цікаво, що її племінниця – Лорна Малкомсон Рінглер – 1956 року виборола титул “Міс Пенсільванія”, а внучата племінниця – Джоді Мід Грем – стала “Міс Делавер-1981”.
Короткий екскурс в історію конкурсу
З року в рік конкурс ставав все більш популярним, а призи все соліднішими. Але й вимоги до учасниць теж зростали. Приклад конкурсанток тривалий час мав бути зразком цнотливості для жіноцтва країни. В рамках договірного рекламного року переможниці не повинні були засвітитися в сумнівних місцях, в закладах і на заходах з поганою репутацією, зокрема там, де вживали алкоголь (до слова, з 1920 по 1933 рік у США діяв сухий закон). За дівчатами ретельно стежили, а порушення правил могло призвести до позбавлення від призів і розірвання контрактів.
До 1945 року журі оцінювало насамперед фізичні дані конкурсанток. Найбільше балів можна було отримати за красиве обличчя. Дещо менше за очі, руки (окремо кисті), талію, ноги та за груди, які теж оцінювали окремо. А ще враховували волосся, граціозність і т.д.
Згодом критерії краси розширили. З 1951 року зважали й на тембр голосу, ерудицію, загальну культуру (володіння мовою в тому числі), риси характеру, чарівність, вміння презентувати себе й власні таланти, загальне здоров’я, смак в одязі, почуття гумору. З 1949 року участь у конкурсі не могли брати заміжні і розлучені, матері і ті, хто переніс аборти. Через Велику депресію та з ряду інших причин конкурс не проводився з 1928 по 1932 рік, в 1934 і в 1950 роках. З 1954 року національний конкурс почали транслювати на телеекранах, вперше його переглянули 27 мільйонів американців. До середини 1970-х участь у змаганнях красунь брали лише учасниці з білим кольором шкіри.
Традиційний конкурс успішно проводиться й понині, складаючись із ряду визначених дисциплін (інтерв’ю, змагання талантів, виступи у купальних костюмах, дефіле у вечірніх сукнях, а з 2003 року ще й у спортивному одязі). Хоч зазнавали змін час і локації проведення заходу. Серед нагород у конкурсі – чималі грошові стипендії, що дають змогу отримати хорошу освіту в популярних вишах та зробити успішну кар’єру. Серед рекордсменів по кількості національних красунь – Каліфорнія, Оклахома, Огайо і Пенсільванія.