Гаррієт Первіс була відомою у Філадельфії та у всій країні афроамериканською аболіціоністкою та суфражисткою. Філадельфійське жіноче товариство проти рабства було організовано за її ініціативи. Разом зі своїм чоловіком Робертом Гаррієт невтомно боролась за скасування рабства, надання жінкам права голосу, якісне навчання для всіх та будівництво у Філадельфії метро. Розповідаємо докладніше про особисте та громадське життя видатної жінки. Далі на philadelphianka.
Ранні роки
Гаррієт була однією з восьми дітей Джеймса та Шарлотти Фортен. Джеймс народився вільним і зміг досягти успіху у житті. Він був бізнесменом та винахідником, а також відомим аболіціоністом. Родина була шанована у Філадельфії, в тому числі й за активну громадську діяльність. Вони виступали проти смертної кари та за надання рівних прав усім громадянам.
Батько заснував школу, де навчались його діти, в тому числі й Гаррієт. Дівчинка з дитинства багато читала, брала участь у дебатах та любила виголошувати промови. Її цікавила музика, література та мистецтво, тож вона вступила до декількох місцевих літературних асоціацій. Проте, зростаючи, вона все більше захоплювалась ідеями свого батька.
Пізніше, разом зі своєю матір’ю, сестрами та відомою аболіціоністкою Лукрецією Мотт, Гаррієт заснувала Філадельфійське жіноче товариство проти рабства. Власне, воно надалі стало справою її життя. При цьому дівчина вийшла заміж, у неї була велика родина. До того ж чоловік підтримував та розділяв її ідеї, тому разом їм вдалось багато зробити для Філадельфії.
Особисте життя
Заміж Гаррієт вийшла у 1831 році. Її обранцем став Роберт Первіс, американець так званої «змішаної раси». Він був достатньо заможним чоловіком марокканського та англійського походження й також виступав за скасування рабства. Різний колір шкіри чоловіка та дружини провокував багато розмов та здивувань чи не все їх подружнє життя. Проте Гаррієт та Роберт ніколи не зважали на плітки. Натомість вони робили те, що вважали за потрібне.
Родина жила в елегантному будинку в англійському стилі. В ньому часто проходили збори аболіціоністів та неформальні вечори.
У шлюбі Гаррієт народила вісім дітей. У 1850 році їм було від одного до 18 років. Виховувати дітей жінці допомагала гувернантка, завдяки чому у Гаррієт залишався час на громадську діяльність. Всі діти здобули хорошу освіту. Один із синів, Чарльз, став лікарем, викладав у медичній школі та згодом став першим афроамериканцем, який керував лікарнею.
У 1873 році родина переїхала до Маунт-Вернон. Цей час став для них періодом важких випробувань. Діти почали хворіти, троє синів померли. Двоє з них хворіли на туберкульоз й Гаррієт, доглядаючи за ними, також підхопила небезпечну хворобу. Жінка пішла з життя 11 червня 1875 року.
Громадська діяльність
Упродовж понад 40 років у шлюбі Гаррієт була не лише дружиною та мамою, а й активною громадською діячкою, яку знали та поважали у Філадельфії. Народивши першу дитину, вона продовжувала брати участь у діяльності місцевого жіночого товариства проти рабства, а у 1837 році поїхала до Нью-Йорка на Конвенцію жінок проти рабства.
Наступного року ця подія відбувалась у Філадельфії. Подружжя Первіс брало в ньому участь. Гаррієт також була делегатом на конвенції у 1839 році. Крім того, Гаррієт брала участь у діяльності Товариства вільного виробництва продукції. Вона відмовилась від споживання та купівлі будь-яких продуктів, виготовлених з використанням рабської праці. Також Гаррієт та Роберт часто переховували у себе рабів-утікачів та допомагали їм, надаючи одяг та гроші на транспорт до безпечних місць.
Після остаточної заборони рабства Гаррієт продовжила боротьбу за права афроамериканців, а також за право голосу для жінок та проти сегрегації. Так, жінка брала участь у процесі десегрегації громадського транспорту Філадельфії та всього штату Пенсільванія. У 1867 році був прийнятий закон, згідно з яким громадський транспорт мав стати доступним для всіх мешканців без виключень.
Як суфражистка, Гаррієт Первіс була відома наступною діяльністю:
- вона була членкинею Національної асоціації жіночого виборчого права;
- разом зі своєю сестрою Маргарет Фортен, вона організувала П’яту національну конвенцію з прав жінок у Філадельфії у 1854 році;
- її донька Гетті стала першою афроамериканкою на посаді віцепрезидентки цієї організації.
Гаррієт та її чоловік опікувались питаннями освіти для афроамериканців. Вони бачили, що білі діти мають доступ до більш якісної освіти, ніж їхні власні діти. Вони заснували ліцей Гілберта та пропагували рівні умови навчання для всіх дітей.
Також Гаррієт і Роберт долучились до створення підземної залізниці, тобто метрополітену, у Філадельфії. Їх цікавило усе нове та прогрес не лише у громадських стосунках, а й у міській інфраструктурі та науці. Тож вони брали участь у покращенні життя всіх містян й дійсно багато зробили на цьому шляху. Неодноразово їм доводилось зазнавати переслідувань та неприємностей, проте вони залишились вірними своїм поглядам.