У період з XIX до XXI століття жіночі монастирі відігравали значну роль в освіті молоді та соціальній допомозі містянам у Філадельфії. Наприкінці цієї епохи багато монастирів закрилося, а деякі змінили місце розташування. Проте католицька ідентичність продовжувала залишатись досить сильною, а діяльність монахинь – відомою. Дізнайтесь більше на philadelphianka.
Релігійні громади Філадельфії
Ще у давніх християнських громадах серед жінок почала поширюватись традиція присвячувати своє життя Ісусу Христу. Вони ніколи не виходили заміж, натомість – вважали себе «нареченими Христа» і навіть носили спеціальні вуалі на знак цього небесного шлюбу. Збираючись разом задля спільних справ, ці жінки й почали створювати перші монастирі. Варто зазначити, що ця традиція набула поширення не лише у римо-католицизмі, а й у православних та інших громадах.
Щодо Нового світу та регіону сучасної Філадельфії, то тут спочатку переважало протестантство. Квакери оселялись тут ще за часів засновника Пенсільванії Вільяма Пенна. Згодом до регіону почало приїжджати більше католиків. Їх вплив та паралельне протестантське відродження спричинило багато сутичок та трагедій на початку XIX століття.
Водночас стало зрозуміло, що католицькі іммігранти потребують власного керівництва, освіти та допомоги. У 1808 році була заснована філадельфійська єпархія, яка почала створювати перші католицькі школи. Надалі почали формуватись релігійні громади жінок, як-от Сестри Милосердя Пресвятої Діви Марії, Сестри Святого Йосипа та Сестри Непорочного Серця Марії. Так регіон Філадельфії поступово став осередком римо-католицьких жіночих монастирів.
Заснування першого жіночого монастиря у місті
Перший жіночий монастир у Філадельфії був заснований п’ятьма ірландськими жінками у 1833 році. Місцевий священник зустрівся з Мері Френсіс Кларк у Дубліні та переконав її разом із чотирма іншими монахинями переїхати до далекої Філадельфії задля заснування католицької школи.
Вони погодились і спочатку заснували товариство Сестер Милосердя Пресвятої Діви Марії. Вони організувати безоплатну школу, де навчали дітей, а також заробляли на життя шиттям. З часом деякі з них переїхали в інші регіони Америки, поширюючи таким чином католицизм і традицію створення жіночих монастирів.
У травні 1844 року, під час протестів нативістів, що виникли через антикатолицькі настрої та зростання ірландського католицького населення, Філадельфійський жіночий монастир було спалено. Сестри, які ще залишались у місті, покинули його.
Протести врешті припинились. Між католиками та протестантами запанував мир, а потреба філадельфійської католицької громади в освіті залишалась нагальною. Тоді єпископ Френсіс Кенрік переконав представниць французького релігійного ордену Сестер Святого Йосипа переїхати до Філадельфії:
- спочатку їм було доручено управління дитячим будинком Святого Івана для хлопчиків,
- у 1858 році вони придбали маєток у Честнат-Гілл, де розташували свою школу та адміністративний центр,
- монахині допомагали іммігрантам з навчанням, піклувалися про сиріт і вдів, а під час Громадянської війни та епідемій працювали медсестрами.
Крім того, Сестри Святого Йосипа керували двома школами в Делавері. Коли у Нью-Джерсі була створена власна єпархія, вони повернулись до Філадельфії.
Розвиток жіночих монастирів у Філадельфії
Наступною відомою жіночою релігійною організацією у Філадельфії став Інститут Сестер Третього Ордену Святого Франциска. Його історія розпочалась у середині XIX століття, коли в Анни Бахманн помер чоловік й вона вирішила присвятити своє життя релігії. Про це вона розповіла священнику.
Саме у цей час єпископ Філадельфії Джон Нойман був з візитом у Римі, у Папи Пія IX. Він розповів про потребу у монахинях, а також про Анну Бахманн та двох її подруг, які мали бажання стати монахинями. У 1856 році три жінки склали обітниці, а два роки потому заснували Інститут Сестер Третього Ордену Святого Франциска.
У 1871 році вони придбали у єпископа Вуда «Малу семінарію», що в Глен-Ріддл, штат Пенсільванія. Там вони оселилися та почали розвивати свою монастирську громаду. У 1896 році було відкрито монастир Богоматері Ангельської. Крім того, вони відкрили католицьку місію в Редінгу та створили ряд шкіл для дівчат та хлопчиків. У 1872 році єпископ Вуд схвалив створення нової жіночої релігійної громади у Вест-Честері, де монахині також відкрили парафіяльну школу.
Станом на 1958 рік понад 1600 монахинь, пов’язаних з цією організацією, працювали у початкових та середніх школах, лікарнях та католицьких освітніх центрах у Філадельфії та регіону. До 2015 року їх кількість зменшилась до приблизно 450.
Римо-католицькі, православні та єпископальні жіночі громади
Римо-католицьких жіночих монастирів у регіоні Філадельфії та в США загалом завжди було більше, ніж єпископальних. Проте останні теж провадили свою діяльність. Так, Громада єпископальних сестер Святого Івана Хрестителя переїхала до Америки у 1874 році та створила монастир у Нью-Йорку. З 1900 року вони служили у Мендхемі, штат Нью-Джерсі.
Православні жіночі громади розвивались ще повільніше та у більш пізній час. Антіохійська православна християнська архієпархія Північної Америки була заснована в Енглвуді, штат Нью-Джерсі. Там був створений перший окремий монастир для черниць.
Загалом усі американські жіночі монастирі відрізнялися за релігією, призначенням або функціями. Деякі з них пропагували активне служіння та допомогу громадам, а інші були схильні до споглядального життя. Проте основною ідеєю та покликанням жінок залишалось служіння Богу.
Філадельфійські римо-католицькі монастирі зазвичай були активнішими у житті міста, у той час, як інші сестри жили замкнутим життям. Так, у 1915 році мати Мері Майкл заснувала у місті монастир Божественної Любові. Його черниці носили рожевий одяг з білою вуаллю. Згідно зі своїми традиціями вони вдень і вночі стояли на колінах перед Пресвятими Дарами. Це тривало позмінно та без перерв від моменту заснування монастиря. Також вони пекли вівтарний хліб і працювали швачками.
У XXI столітті релігійне життя у Філадельфії та регіоні загалом стало менш активним. У 2013 році через фінансові труднощі католицьке керівництво продало з аукціону три колишні монастирі. Станом на 2015 рік Філадельфійська архієпархія все ще мала понад 50 жіночих релігійних конгрегацій, у тому числі міжнародних. Водночас серед монахинь спостерігалось старіння, що викликало занепокоєння в очільників Католицької Церкви. У той час у США більшість черниць мали вік понад 90 років. Тож почався рух за пропагування життя монахинь, щоб омолодити монастирі та продовжити їх діяльність у майбутньому.
Упродовж попередніх століть історія жіночих монастирів та монахинь у Філадельфії була значною та важливою. Рання католицька освіта, яку забезпечували черниці у своїх школах, створила в регіоні сильну католицьку ідентичність, яка зберігається навіть у XXI столітті. Протягом багатьох років монахині продовжують працювати в освіті, соціальному та парафіяльному служінні, допомагають бідним і пригнобленим, а також проводять місіонерську роботу.