Американська баскетболістка Доун Стейлі народилась та виросла у Філадельфії. Вона не лише була успішною та відомою гравчинею, а й змогла продовжити своє захоплення баскетболом у кар’єрі тренера. Так, Доун здобула три золоті олімпійські медалі та тренує команду «Південна Кароліна Геймкокс». Дівчину було включено до Зали слави американського баскетболу. У 2004 році вона несла прапор США під час відкриття Олімпійських ігор. Розповідаємо докладніше про її життя та спортивну кар’єру. Далі на philadelphianka.
Юні роки та захоплення баскетболом
Батьки майбутньої зірки американського баскетболу, Естель та Кларенс Стейлі, переїхали до Філадельфії у 1950-х роках. Після одруження, вони отримали житло, куди переїхали у 1967 році. Батько Доун працював теслею. Мати була домогосподаркою та займалась вихованням дітей, яких у родині народилось п’ятеро.
Доун, яка народилась 4 травня 1970 року, мала трьох братів та сестру. Варто зазначити, що виховання в родині було доволі суворим. Мати вчила дітей дотримуватись правил та дисципліни й могла покарати за їх порушення.
У баскетбол Доун почала грати ще під час навчання у середній школі. В останньому сезоні вона була визнана найкращою гравчинею року. Проте тоді це було більше дитячим захопленням. Дівчина не збиралась робити спорт своєю кар’єрою. Натомість вступила до Університету Вірджинії де вивчала риторику та комунікації.
Все ж вона продовжила грати у баскетбол. За її участі команда тричі грала у фіналі та один раз на національному рівні чемпіонату Національної асоціації студентського спорту. У 1991 та 1992 році її визнавали найкращою спортсменкою року за версією ACC і найкращою гравчинею року. Закінчивши заклад освіти, дівчина встановила декілька рекордів у баскетболі цього рівня. За її плечима були:
- гра у складі жіночої юніорської національної збірної США з баскетболу та участь у чемпіонатах світу;
- гра в команді від США на Всесвітніх університетських іграх у 1991 році;
- членство у команді Кубка Джонса 1992 року, яка здобула золото.
Таким чином, її подальший спортивний шлях був визначений і дівчина вирішила залишитись на ньому.
Зірка американського баскетболу
Здобувши освіту, Доун почала грати у професійний баскетбол. Протягом усієї кар’єри вона виступала за США. Так, у 1994 році дівчина взяла участь у Чемпіонаті світу та знову була визнана найкращою баскетболісткою року. На літніх Олімпійських іграх в Атланті 1996 року її команда виборола золото.
У 1996 році спортсменка почала грати у складі «Richmond Rage» з Американської баскетбольної ліги (ABL). Наступного року команда дійшла до фіналу, а невдовзі переїхала до Філадельфії, рідного міста Стейлі.
До національної збірної США Доун включили у 1998 році. Влітку 1998 року команда грала у Німеччині, де здобула золото. Стейлі виконувала два штрафні удари за лічені секунди до кінця гри, що допомогло збільшити відрив від суперників та забезпечити перемогу.
У 2002 році у складі національної збірної Доун взяла участь у Чемпіонаті світу в Китаї. Через два роки, на Олімпійських іграх в Греції, дівчина здобула свою третю золоту медаль зі збірною США. Такі приголомшливі здобутки знову привели спортсменку до звання найкращої. Саме тому на церемонії відкриття їй доручили нести прапор США.
Спортсменка також грала у WNBA та була названа однією з 15 найкращих гравчинь в історії за версією вболівальників у 2011 році. Наступного року Доун включили до Зали слави жіночого баскетболу, а у 2013 році – до Меморіального залу баскетбольної слави Нейсміта.
Тренерська робота та нагороди
У 2000 році, ще граючи у WNBA, Доун спробувала себе як тренер з жіночою баскетбольною командою Університету Темпл. Вона працювала на цій посаді упродовж восьми років та привела команду до багатьох титулів та чемпіонських здобутків.
У травні 2008 року Доун стала головною тренеркою жіночої баскетбольної команди Університету Південної Кароліни. Там команду довелось створювати з нуля. Проте Стейлі вдалось це зробити, а також з року в рік покращувати результати. Так, її команда виграла чемпіонат Південної Кароліни у 2013-2014 роках, а наприкінці 2014 року очолила рейтинг. Доун Стейлі стала другою спортсменкою в історії, яка грала сама та тренувала команду, яка здобула першість.
Надалі команда Південної Кароліни виграла 12 чемпіонатів SEC різного рівня та два національні чемпіонати Національної асоціації студентського спорту з жіночого баскетболу.
З 2017 по 2021 рік Доун тренувала жіночу національну збірну США. Після цього знову вирушила до Південної Кароліни. На Олімпійських іграх 2020 року в Токіо вона здобула золото як головна тренерка збірної США. Цього ж року Доун стала першою спортсменкою, яка отримала нагороду Нейсміта і як гравчиня, і як тренерка. Вона також стала «Тренером року». Це звання вона знову отримала два роки потому.
Ось так баскетбол став справою життя Доун Стейлі. Вона змогла розкрити свій талант та здобути безліч перемог і як гравчиня, і як тренерка. Вона продовжує будувати свою спортивну кар’єру та прославляє рідну Філадельфію та США у всьому світі.