Тіна Слоан Грін з дитинства мала схильності до різних видів спорту. Вона зростала у релігійній родині у Філадельфії та здобула освіту у галузі фізичного виховання. Саме Тіна Грін стала першою афроамериканкою, яку включили до жіночої збірної США з хокею на траві. Крім того, жінка майже два десятиліття працювала головним тренером команди з жіночого лакросу «Temple Owls». В її житті було багато здобутків та перемог, тож розповідаємо про них докладніше на philadelphianka.
Юні роки
Тіна народилась у Філадельфії 27 квітня 1944 року. Її батьки, Саллі та Норвуд Слоун, були глибоко релігійними людьми та виховали семеро дітей. Вони не мали освіти, але заохочували дітей до навчання та вважали його обов’язковим.
Саме тому Тіна ходила до місцевої школи. Це була маленька школа в Іствіку. На час випуску її клас мав всього 13 учнів. Грін серед них відзначалась схильністю до наук та обдарованістю у спорті. За результатами навчання вона вступила до Філадельфійської середньої школи для дівчат, увійшовши до 20 відібраних дівчат-афроамериканок.
Саме у середній школі почався спортивний шлях Тіни. Вона брала участь одразу у декількох видах спорту, а саме – грала у волейбол, баскетбол та хокей на траві. Її здібності помітила тренерка Джейн Вайтценгоффер. Саме вона залучила Тіну до шкільних команд та сприяла розвитку її спортивних навичок.
Після школи Тіна вступила до Університету Вест Честера, де у 1966 році здобула ступінь бакалавра фізичного виховання. Відповідну магістратуру дівчина закінчувала в Університеті Темпл.
Кар’єра та визнання
Після здобуття освіти на Тіну Грін чекало життя багате на роботу на освітній та спортивній нивах. Її кар’єрний шлях за спеціальністю почався так:
- Тіна почала працювати вчителькою фізкультури у школі Юніонвіль, ставши першою викладачкою-афроамериканкою;
- вона зібрала та почала тренувати команду з лакросу, а також працювала як помічник тренера з баскетболу;
- згодом жінка працювала у школі Вільяма Пенна та була тренером з плавання.
Ще у роки навчання Тіна грала у хокей на траві. З 1969 по 1973 рік вона входила до складу жіночої національної збірної США з цієї гри та стала першою афроамериканкою у збірній.
У 1973 році спортсменка отримала посаду головного тренера баскетбольної команди «Lincoln Lions». Крім того, вона тренувала команду вболівальників.
Визначний етап у її кар’єрі почався у 1975 році, коли вона стала тренеркою жіночої команди з лакросу «Temple Owls». На цій роботі Тіна залишалась до 1992 року та була першою афроамериканкою на цій посаді. Її керівництво та наставництво виявилось більш ніж успішним. Команда тричі виграла національний чемпіонат та 11 разів виступала у фіналі NCAA.
Паралельно Тіна Грін працювала тренеркою з бадмінтону та викладала в Університеті Темпл. Коли у 1992 році вона вирішила завершити тренерську кар’єру, то за плечима мала 207 перемог команди «Temple Owls» та лише 62 поразки.
В Університеті Темпл Тіна здобула наукове звання професорки. Вона брала участь у проєкті «Сестри в спортивній науці», який фінансував Національний науковий фонд. Крім того, спортсменка понад десять років очолювала Національну молодіжну спортивну програму (NYSP) Університету Темпл.
Завершивши тренерську кар’єру, Грін долучилась до заснування фонду «Black Women in Sport Foundation» разом зі своїми колегами, з якими навчалась в університеті. Також жінка написала дві книги.
Упродовж своєї кар’єри Тіна Грін неодноразово ставала першою афроамериканкою на тій чи іншій посаді. Водночас її расова належність іноді ставала на заваді визнанню. Так, коли її команда перемогла на національному чемпіонаті у 1984 році, то Грін не отримала нагороди як «Тренер року». До цієї нагороди їй знадобилось пройти довгий шлях у 10 років та здобути перемоги, які були незаперечними та затьмарювали будь-які інші аспекти її особистості.
Згодом жінка отримала багато нагород, а саме:
- у 1997 році її включили до Національної зали слави лакросу США;
- у 1999 році вона увійшла у Міжнародну жіночу спортивну залу слави;
- у 2013 році її включили до Зали спортивної слави Філадельфії;
- у 2017 році була включена до Зали слави IWLCA.
Також Тіну Грін нагородили за життєві досягнення під час 6-ї щорічної церемонії вручення нагород Shining Star. Університети Темпл і Вест-Честер включили викладачку та тренерку до своїх Зал слави. Національна асоціація жінок-легкоатлетичних адміністраторів теж відзначила досягнення Тіни.
Особисте життя
Чоловіком Тіни став Френк Грін. У родині виросли двоє дітей – Трейсі та Френкі. Трейсі Грін з дитинства займалась тенісом. Вона навчалась в Університеті Флориди та пізніше стала головною тренеркою з жіночого тенісу в Гарвардському університеті. Їй, як і її мамі, вдається приводити команду до перемог.
Щодо сина Тіни, то він теж грав у теніс. У 2006 році став найкращим гравцем року Середньосхідної атлетичної конференції. Після здобуття освіти він став тренером з тенісу та працює у Філадельфії.
Тіна Грін у 2024 році відсвяткувала своє 80-річчя. Спортивну кар’єру вона завершила, але бере участь у громадських ініціативах та підтримує жінок-спорстменок.